Книга пророка Ісаї

Глава 1

1 Видіння Ісайї,
Амосового сина
що, бачив про Юдею
та про Єрусалим,
за управління Озії царя,
Йотама і Ахаза та Єзекії -
царів Юдейських.

2 Послухай небо, і уважна будь земля,
бо ось Господь мовляє: Я синів
і виростив й звеличив,
а вони
повстали проти Мене.

3 Віл власника свого упізнає,
хазяйські ясла віслюки впізнають;
Ізраїль же не впізнає Мене,
не розуміючий народ Мій і безтямний.

4 Ой, грішне плем'я,
беззаконність - твій тягар,
злодійське сім"я,
і сини розпусти.
Бо Господа полишили,
зневажили Святого,
і відступили взад.

5 Навіщо ж бути битими вам ще?
Навіщо ж вам і далі відступати?
Ось кожна голова болить,
і кожне серце знило.

6 І від підошви ніг до голови
нема здорового, невшкодженого місця:
то рана, то удар, то виразка гниюча,
незчищені вони і без пов"язки
і жодна з них не бачила оливи
щоб зм"якнуть.

7 Країна ваша в пустці,
і міста
вогнем попалені
плоди з землі - чужинці
з"їдають перед вашими очима;
спустошено усе
мов ворог розорив.

8 Й дочка Сіону залишилася немов
шатро у винограднику,
сторожка на баштані,
як місто у облозі.

9 Якби Єгова Саваоф не лишив
нам дещиці вцілілих,
то ми були б тим самим що й Содом,
подібні до Гоморри.

10 Тож почуйте
Господнє слово
ви, князі Содомські;
послухай Тору Бога нашого,
народ Гоморри!

11 До чого жертви численні мені? -
пита Господь. -
Я пересичений всеспаленнями овнів
і жиром угодованого скоту;
й крові тельців, овець, козлів
Я не бажаю.

12 Коли йдете, щоб стать переді Мною,
хто просить вас мої двори топтати?

13 І не приносьте більше дару-порожні;
куріння ваше - то Мені огида;
зібрань суботніх та на новомісяччя - терпіти
не можу Я:
бо беззаконність з святом!

14 І ваші новомісяччя й свята
ненавидить душа Моя:
вони тяжкі для Мене;
втомивсь Я їх терпіть.

15 Коли ви руки простягаєте до Мене,
закрию очі Я;
і скільки б не молились,
Я не почую Вас:
бо ваші руки сповнені крови.
 

16 Омийтесь та очистіться;
І від очей Моїх відкиньте
свої злі справи.
Перестаньте зло чинить.

17 І вивчіться добро робить,
шукайте правди,
рятуйте згнобленого,
сироту судіть по правді;
і заступіться за вдову.

18 Тоді прийдіть, розсудимось, - говорить
Господь. - Якщо,
гріхи твої, як кармазин червоні,
як сніг збілю,
якщо ж багряні будуть,
збілю як шерсть.

19 Коли захочете й почуєте Мене,
то блага від землі на харч вам будуть;

20 якщо ж відречетесь
і будете впиратись -
то меч поб"є вас:
так Господь сказав.

21 Як місто вірне і повне правосуддя
блудницею зробилось!
В нім праведність жила,
а зараз вбивці.

22 І згаром твоє срібло стало.
Вино твоє попсоване водою.

23 Князі твої - відступники закону
і спільники для злодіїв; вони
всі люблять підкуп
й хабарі приймають,
не судять справедливо сироту
і справа вдів
до них не долинає.

24 Тому, - говорить так Володар,
Єгова Саваоф, Ізраїлів Всесильний:
утішусь від суперників Моїх -
помщуся ворогам Моїм!

25 І руку накладу Мою не тебе,
і мов би лугом я тебе відчищу
від домішків твоїх,
і оливо від тебе відберу;

26 і знов тобі Я буду наставляти суддів,
як і раніше, радників твоїх;
і будуть називати тебе: "місто
правдивості і вірності столиця".

27 І правосуддям викуплений буде
Сіон;
розкаяні його -
ті праведністю.

28 А відступники і грішні -
погибель їм,
хто Господа зоставив -
ізнищаться.

29 Бо сором буде вам
за теревинфи, котрі ви любили
і за сади кумирні ті
котрі собі обрали;

30 бо будете неначе теревинф,
чий лист обпав,
як сад сухий, безводний.

31І сильний буде дрантям,
діла його - іскрою;
і разом їм горіти, - і ніхто
не згасить.

Глава 2

1 Про те, що у видінні,
Амосів син Ісайя,
про Іудею та Єрусалим,
побачив, - мова йде.

2 І ось у дні останні
гора, де дім Господень,
над іншими повищиться горами
і на чолі їх стане,
й потечуть
до неї всі народи.

3 І рушать племена
і мовлять:
ну ж зійдемо
на гору Господа,
в дім Якового Бога
щоби навчив Він нас шляхам Cвоїм
і щоб ми путівцем Його ходили;
бо ж від Сіону вийде Тора
і слово Боже із Єрусалиму.

4 Й розсудить Він народи,
і племена навчить;
й мечі на лемеші перекують,
і спис на ніж садовий перероблять:
і не підніме меч народ проти народу,
і більш не будуть вчитись воювать.

5 О, Якова родина,
нум підем
у світлі Господа!

6 Та Ти полишив Твій народ,
дім Яковів,
тому що він наповнивсь
чаклунством східним,
і як Пелиштимці
чаклує
й сповнений ідеями чужими.

7 І повниться земля їх золотом та сріблом,
нема числа багатствам їх,
і коней розвели,
незлічні колесниці;
8 і ідолами сповнилась земля
і справі рук своїх
і витвору перстів
вони вклоняються

9 й схилилася людина
і зницивсь чоловік:
і Ти їх не простиш.

10 Іди у камінь
і у пил сховайся
від жаху перед Господом
і величі Його

11 І гордий погляд згасне,
і висота людська
поникне;
і в той день
високим залишиться
лише один Господь.

12 Бо день від Бога Воїнств
на горде й на надуте
гряде,
і кожен хто
піднісся - той впаде.
13 Й на кедри на ліванські,
що горді та високі,
і на дуби васанські
14 І на високі гори
й піднесені горби
15 на всі високі башти
і мури кріпоснії
16 і кораблі фарсиські
і речі дорогі.

17 І приниженою буде
людська велич
і впаде
людська надутість,
бо дня того
лише Єгова
ізвеличений буде.

18 Ниці ж ідоли пощезнуть.

19 І сховається народ
в бескидь скель,
і земні нори,
через страх до Ієгови,
через блиск Його і велич,
коли встане Він
щоб зрушить
землю.
20 І тоді народ
до кротів, мишей відкине,
срібних, золотих божків,
що собі для поклоніння
наготовив та зробив,
21 щоб в розщелини між скелі
і в ущелля межи гір
заховатись,
через страх до Ієгови,
через блиск Його і велич,
коли встане Він
щоб зрушить
землю.

22 Не надійтесь на людину,
що ледь дише, й дише гнівом,
бо що б значила вона?

Глава 3

1 Бо ось, Владика, Ієгова Саваоф,
відніме у Єрусалиму та у Юди
підтримку та опору,
й підтримку хлібом
і підкріплення водою,
2 хороброго і воїна,
суддю й пророка,
і передвісника і старця,
3 п'ятидесятника й вельможу
і радника, і мудрого в ремеслах,
й майстерного в словах.

4 І дам їм юнь в начальники,
і діти понад ними
владарювати стануть.

5 Й в народі стане так,
що гнобиться один
другим, і кожен ближнім
своїм.
І буде молодик
поводитись зухвало перед старцем,
і незначний поперед поважаним.

6 І схопиться тоді,
за брата чоловік,
за брата з свого дому,
та й мовить:
ось у тебе одяг є,
тож нашим будь вождем,
і хай безладдя це
під руку твою ляже.
7 Та той йому відмовить дня того:
"не буду я володар,
бо в домі моїм зараз
ні хліба, ні одеж,
немає. Не робіть
мене вождем народу".

8 Так похитнувся-впав Єрусалим,
і Юда впав,
бо мова їх і справи -
супроти Господа,
а все - щоб ображати
взір слави Його.

9 Вираз їх облич
супроти свідчить них,
й про гріх про свій говорять
і не таять його, як Содомляни.
Тож горе їх душі,
самі на себе зло
вони стягли.

10 Скажіть же праведному:
що йому є благо,
бо він скуштує
плоди своїх діянь;
11 і горе нечестивцю,
що зло творить,
бо буде йому помста,
за справу рук його.

12 Народ мій!
Утискають
тебе юнці,
і над тобою правлять
жінки.
Народ мій,
сі вожді
твої
тебе в оману вводять
і стежку твого шляху
викручують.

13 Повстав Господь на суд -
й стоїть,
щоби судить народи.

14 Господь вступає в суд
з старійшинами люду
Свого
й з його князями:
оце ви,
ви виноградник розорили,
і вкрадене у бідного сховали
в свої доми;
15 то що ж ви Мій втискаєте народ,
і бідних гнобите? питає Адонай,
Єгова Саваоф.

16 Й сказав Господь:
за те що загордились
Сіонські дочки,
й ходять,
піднявши шию,
й з поглядом спокусним
і величава їх хода,
із дзвоном ланцюжків
й браслетів на ногах, -
17 то ось Господь проказу
на тім'я їх нашле,
і сором їх оголить;
18 в той день,
відніме в них Господь
браслети, що для ніг,
і зірочки і місяці,
19 сережки і намиста,
опахала й чалми,
і пояси
і пляшечки з духами
і чарівні привіски,
20 і персні
й кільця носові,
21 і верхній одяг
й нижній,
платки і гаманці,
22 наряднії убори
й накидочки тонкі.

23 І буде:
натомість бальзаму - гній,
мотузка - поясом,
і лисина за кучері,
і замість дорогого покривала
вузьке ганчір'я,
замість же краси - тавро.

24 І люди твої згинуть від меча,
а воїни - в бою побиті будуть.

25 І стогони і плач в воротах всіх столичних,
26 і сяде на землі
вона
спустошена.

Глава 4


1 І схопляться в той день
сім жінок за одного чоловіка
і мовлять:
"хліб свій будем споживати,
і одяг свій носити будем,
називатись
лиш тільки дай нам іменем твоїм, -
зніми ганьбу з нас".

2 І парость Господа
в той день - краса і слава,
і плід землі
у величі і славі
для уцілілих
Ізраїлітян.

3 І буде: хто залишиться в Сіоні,
і той хто уцілів в Єрусалимі
святим названий буде,
усі, хто до життя в Єрусалимі
записаний,
4 коли Господь омиє бруд
з дочок Сіону
і очистить кров
з середини Єрусалиму
через дух суду
й через дух вогню.

5 І сотворить Господь
над всяким місцем
гори Сіону
і над усима
зібраннями її
хмарину й дим посеред дня
і виблиск пломені вогню
посеред ночі;
бо над всією славою
покладено покрова.

6 І буде от шатро,
щоб захищати
удень від спеки,
і для прихистку й вкриття
від бурі та дощу.

Глава 5

1 Я Другові співати буду пісню
Коханого мого
про виноградник Його.
У Друга мого виноградник був
на самім верховинні
горба родючого;
2 і обкопав його,
і викидав каміння,
і виноградної лози
добірної у ньому насадив;
і башту серед нього встановив,
точило висік в нім
і сподівався
отримать добрих грон,
а той - дички вродив.

3 І от ви нині,
Єрусалимляни,
і Юдині мужі,
із виноградником Моїм
ви розсудіть Мене.

4 Що ще зробити винограднику Моєму,
що б не зробив-бо досі Я йому?
Чому, коли чекав Я винограду,
дички вродив він?

5 Тож Я вам скажу,
що учиню я винограднику Моєму:
я загорожу з нього ізніму,
й він піде на потраву;
зламаю тин його,
і витопчуть його.
6 І пусткою його Я позоставлю:
не будуть обчищати і копать,
будяччям й терням буде заростать
і хмарам повелю
на нього дощ не лити.

7 Бо виноградник Ієгови Саваофа
це дім Ізраїлів,
й мужі Юдеї -
утіхи саджанці Його.
Й чекав Він правосуддя,
та кров було пролито,
ждав правди - замість неї
волаюча брехня.

8 Горе тим, хто дім до дому,
поле д' поля прибирає,
так що місця не лишають
так неначе жить зібрались
ви одні серед землі.

9 І до вух моїх промовив
Пан над воїнством небесним:
от численні ці будинки
залишаються пусті
і великі і красиві
втратять жителя свойого
10 винограду десять тягол
бат вина дадуть всього лиш,
і хомер зерна насилу
ейфу зможе уродить.

11 Горе тим, що зрання-ранку
все шейхар собі шукають
і до ночі з ним гуляють
бо вино їх гарячить

12 і на гулянках їх цитри,
гусла, бубни і сопілки...
на діла ж Господні - очі
не відкриють
й не побачать
справу рук Його вони.

13 Тому піде в полон народ Мій
за нерозумство, і його князі
голодуватимуть, і багачі його
тужитимуть від спраги.

14 За те розширився шеол
й безмірно розчепив пащеку:
туди сповзуть і велич і багатство
і гамір із веселощами їх.

15 Й поникне чоловік,
й змириться муж усякий,
і гордих взір поникне,

16 в суді Єгова Саваоф
звеличиться,
і Бог Святий у правді
покаже Свою святість.

17 І будуть вівці пастися на волі,
і тим що залишиться від багатства
живитись будуть блукачі.

18 Горе тим що тягнуть беззаконня
вірьовками марноти до себе,
й гріх немов ремінням колісничним;
19 мовлячи: «нехай Він поспішить
і Свої прискорить справи,
щоб ми бачили, й хай прийде
Його намір в виконання,
щоб ми бачили!»

20 Тож горе! Горе тим, хто називає
зло добром, і злим добро,
хто вважає темінь світлом,
світло ж темрявою бачить,
хто гірке вважа солодким
і солодке за гірке.

21 Горе вам, хто мудрецями
себе бачать і розумні
поперед себе самих!

22 Горе вам, хоробрим впитись,
сильним шейхар зготувати,

23 за хабар ви винуватця
виправдовуєте завш
і законне відібрали
ви у правого...

24 За те,
як вогонь з'їда солому,
й сіно в полум'ї зтліває
так коріння їх зотліє
й порохнею рознесется
їхній цвіт;
тому що Тору
Ієгови Саваофа
відхилили,
і погордували словом
від Ізраїлю Святого.

25 Через те займеться гнів
Бога наспротив народу,
й руку Він Свою простягне
і поб'є його, та так
що здригнуться гори,
й трупи
будуть як лайно лежати
серед вулиць.
Та при цьому
гнів Його - невідворотний,
і простягнена рука.

26 Й знака дасть народам дальнім,
І покаже знак тому,
хто живе на земнім краї,
той же легко й скоро прийде;
27 і серед нього ні один не буде
утомленим, а чи знемігшим,
і ні один не задрімає й не засне,
і пояса ніхто не зніме з стегон,
і не порвется шнур взуття його;
28 а стріли всі загострені у нього
натягнуті на луках тятиви,
копита коней кременю подібні,
і колесниці в нього - вихори;
29 ревіння в нього наче б у левиці
і рик його - як молодого лева,
і гаркне й схопить здобич і потягне
і нікому відняти.

30 І зареве на нього дня того
немовби моря рев;
і гляне він на землю,
й ось - тьма
і горе,
й світло потьмяніло в небесах.

Глава 6

1 У рік, котрого Озія помер,
я бачив Господа,
сидів Він на престолі
високому й піднесеному,
й риз Його краї
наповнювали храм.

2 Довкіл Його стояли Серафими,
у кожного із них по шести крил було,
двома вони лице своє вкривали
двома ж крилами ноги затуляли
двома літали.

3 Й покликом звертались
один до одного
і мовили: Святий,
Святий, Святий
Єгова Саваоф!
земля уповнена
від слави Його.

4 І косяки дверей
від голосу волавших
хитнулися,
а дім наповнивсь димом.

5 І мовив я:
ой, горе! я загинув!
бо муж з нечистими устами я,
й серед народу із нечистими вустами
живу,
й очам моїм явився
Цар, Саваоф Господь.

6 Тоді один із Серафимів прилетів,
тримаючи в руці шматочок жару,
котрий дістав з жертівника щипцями
7 й діткнувся він вуглинкою тою
до вуст моїх,
і мовив: "Ось діткнулось
оце до вуст твоїх,
і гріх твій буде знятий,
й провина буде прощена твоя".

8 І я, почувши мову Адоная,
коли казав: "Кого Мені послати?
І хто піде для Нас",
промовив: "ось він я,
мене пошли".

9 І мовив Він:
піди й скажи народу:
"от вам у вухо скажуть,
але ви
не чуєте,
і очі ваші дивляться
але не бачать".

10 Тому що загрубіло
цього народу серце
і тому,
не чують вухами,
і очі відвернули,
щоби не бачити,
і щоби не почути,
і серце їх
не розуміє
щоб навернутись,
щоби Я зцілив його.

11 І я спитав: надовго,
Господь?
А Він сказав: докіль
міста не спорожніють
і домівки
без жителів лишаться,
і докіль
земля ця пусткою не стане.

12 І виведе Господь людей з землі
й на ній
велике буде запустіння.

13 Але лишиться в ній десята ще частина,
і знов розореною буде, але як
від теревинфа та від дуба,
хоч зрубаних,
та корінь їх лишився
так сім'я їх святе
для них корінням стане.